ДУШНИ́К, а, чол. Отвір для виходу повітря, диму, пари і т. ін. Щось влетіло в склеп через душник (Юрій Яновський, I, 1958, 89); Коли повітря надворі тепліше, ніж у кагатах, або є приморозки, витяжні душники слід закривати (Картопля, 1957, 259).
ДУШНИК
Тлумачення слова