ДУШЕ́ВНО. Присл. до душевний. Успокоївся душевно пан-отець (Лесь Мартович, Тв., 1954, 235); [Морж:] Гарно грає, душевно… (Олександр Корнійчук, Чому посміх. зорі, 1958, 10); — Здрастуй, тихе місто, світлий Новоград, — Так душевно мовив товариш Опанас (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 16).
ДУШЕВНО
Тлумачення слова