ДУ́РОЧКА, и, жін. Пестл. до дурка. — Бач, дурочко! — ласкаво мовила вона мені (Панас Мирний, IV, 1955, 345); [Кіндрат Антонович:] Дурочка ти! Ну і нащо мені чужі молодиці, коли у мене своя є голубочка-сизоперочка? (Марко Кропивницький, II, 1958, 248); * У порівняннях. [Мар’яна:] Чого ви хочете від мене? Щоб я.. скакала та реготала, як та дурочка? (Степан Васильченко, III, 1960, 39).
ДУРОЧКА
Тлумачення слова