ДУРНОВЕ́РХИЙ, а, е, фам. Те саме, що дурний 1. Невгамовна Параска спозаранку розсилала всюди слуг та прислужниць — шукати дурноверхого шляхтича (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 454); [Перша дівчина:] Цить, дурноверха, почують!.. Либонь іде хтось (Степан Васильченко, III, 1960, 201).
ДУРНОВЕРХИЙ
Тлумачення слова