ДУРНЯ́К, а, чол., розм.: На дурняк (на дурняка) — за чий-небудь рахунок. Мав таку він звичку — Жить на дурняка: Ходить, жебракує, По селу ника (Іван Нехода, Казки.., 1958, 35); Слухають дядьки чудернацьку мову Василіу (де ж це видано, щоб людина відмовлялася випити на дурняк!), похитують головами (Михайло Чабанівський, Балкан, весна, 1960, 269).
ДУРНЯК
Тлумачення слова