ДУРМА́ННИЙ, а, е, розм. Який запаморочує, оп’яняє. З саду линули дурманні пахощі південних квітів (Юрій Смолич, I, 1958, 65); Гулка напружена тиша дурманним чадом наливалась Любі у вуха (Володимир Бабляк, Вшнн. сад, 1960, 129).
ДУРМАННИЙ
Тлумачення слова