ДУХО́ВИЙ, а, е, діал. Духовний (у 1 знач.). Товариського, духового життя,.. спільних духових інтересів [у гімназистів] майже не було (Іван Франко, IV, 1950, 242); Вона належала до тих щасливих, котрі не старіються скоро, на котрих лиці відбивалося однак духове життя (Ольга Кобилянська, I, 1956, 99).
ДУХОВИ́Й, а, е.
1. Який приводиться в дію вдуванням струменя повітря (про музичні інструменти). Дві гармонії, що були привезені разом я духовими інструментами, додавали до цієї дикої какофонії свої хрипучі, жалісні звуки (Іван Микитенко, II, 1957, 475).
Духовий оркестр; Духова музика — оркестр, що складається з духових інструментів. Опівдні десь неподалеку заграв духовий оркестр (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 211); А там [біля клубу] уже світло й народ прибува, І весело музика гра духова (Ігор Муратов, Лірика, 1954, 32).
2. Який діє за допомогою нагрітого повітря. Матеріал, зібраний в багатьох селах різних районів [Закарпаття], показує, що духова піч — це глинобитна споруда у вигляді квадрата або прямокутника (Матеріали з етнографії.., 1956, 96); В практиці все частіше роблять у плитах духові шафи (Жилий будинок колгоспника, 1956, 45).