ДУХО́ВКА, и, жін. Залізний ящик, перев. вставлений у плиту, в якому готують їжу нагрітим повітрям. Іван широко пішов на кухню, узяв з духовки теплий чай (Вадим Собко, Звичайне життя, 1957, 92); На бляшаних дверцятах духовки сохли онучі гостя (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 42).
ДУХОВКА
Тлумачення слова