ДУХОПЕ́ЛИК, а, чол., розм. Удар кулаком; тумак. Кума раз по раз садила кулаком у спину. Колісник мов не чув тих духопеликів — співав (Панас Мирний, III, 1954, 92).
Давати (дати) духопеликів (духопелика) — сильно бити.
ДУХОПЕЛИК
Тлумачення слова
ДУХОПЕ́ЛИК, а, чол., розм. Удар кулаком; тумак. Кума раз по раз садила кулаком у спину. Колісник мов не чув тих духопеликів — співав (Панас Мирний, III, 1954, 92).
Давати (дати) духопеликів (духопелика) — сильно бити.