ДУХОПЕ́Л, а, чол., розм. Те саме, що духопелик. Гірко, неутішно ревла Солоха на всю хату, тяжко лементувала надворі, тікаючи од матерніх духопелів (Панас Мирний, I, 1954, 61).
Давати (дати) духопелів (духопела) — те саме, що Давати (дати) духопеликів (духопелика) (див. духопелик).