ДУКА́РСЬКИЙ, а, е, розм., заст. Прикм. до дукар;
// Належний дукареві. Годі дукарські ниви широкі Щирою груддю орати (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 287); — Дукарську землю поділимо поміж бідних, бо такий закон (Мирослав Ірчан, II, 1958, 30).
ДУКАРСЬКИЙ
Тлумачення слова