ДУДІТИ, ди́ш, ди́ть, недок., розм.
1. Грати на дудці або іншому духовому інструменті. З правого боку озера, обложившись зеленим очеретом, сидів Василь і щосили дудів у зелену дудку (Панас Мирний, IV, 1955, 23).
2. Те саме, що дудніти 1. Дудів одуд біля річки.