ДУ́ЧКА, и, жін., діал. Ямка. Василь і Грицько з добрими ломаками стояли у дучках, Івась з невеличким дубцем туряв свинку (Панас Мирний, IV, 1955, 73); Загуркотів грім, і крупні краплі дощу, як кулі, сипнули в порох, залишаючи в ньому темні дучки (Петро Панч, III, 1956, 163).
ДУЧКА
Тлумачення слова