ДУБИЛЬНИЙ

ДУБИ́ЛЬНИЙ, а, е. Прикм. до дублення. Чепіжка послав сина вчитися, а собі згодом найняв робітників, таких, що зналися на лимарській та дубильній справі (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 135);
//  Признач. для дублення. Рослини, що містять у собі дубильні речовини,.. здавна використовуються для дублення шкір (Ботанічний журнал, X, 4, 1953, 37).