ДУБОВИК

ДУБОВИ́К, а, чол.

1. Їстівний гриб, що росте перев. в дубових лісах.

2. діал. Власник або стерновий човна-дуба. Показали Маркові її батька, кремезного літнього дубовика (Натан Рибак, Дніпро, 1953, 5).