ДУБНЯ́К, а, чол. Дубовий ліс, гай; дубова памолодь. Кучеряві берести і граби, зеленокосі берези й густий дубняк не пускали сюди вітру (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 575); Не кваплячись Конопельський з Мисловим підійшли до густого дубняки, порилися там в коричневому опалому листі (Юрій Збанацький, Курилові о-ви, 1963, 231); Він.. продирається між молодим дубняком (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 409).
ДУБНЯК
Тлумачення слова