ДУБЛЬ, я, чол.
1. розм. Повторення того самого двічі. — Трохи сумно, що ніщо не повернеться: ні цей день, ні дзвіночки, ні промені на траві.. Дублів нема, дублів життя не знає!.. (Олесь Гончар, Циклон, 1970, 155).
2. Дублююча команда спортивного колективу, що є резервом для основної.
3. Завоювання одночасно двох нагород. Ніхто, крім київського «Динамо», за останні десять років не робив «дубль» — не вигравав одночасно першість і Кубок СРСР (Вечірній Київ, 4.VI 1971, 3).