ДУБІ́ВКА, и, жін.
1. Сорт дині, що дає плоди з твердою шкірою та соковитим цукристим м’якушем. Узбецькі дині — то не звичайні дубівки чи качанки (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 300).
2. Плід цієї рослини. Були тут [на баштані] дубівки з шкаралупою, як дубова кора (Олесь Донченко, VI, 1957, 140); * У порівняннях. Буйні голови поклали В мішок.., Мов пару гарних дубівок (Іван Котляревський, I, 1952, 230).