ДУБЧА́К, а, чол., розм. Молодий дуб. Оверко відчув — молодецька сила залягла йому в грудях,.. так що йому дурниця -зігнути молодого дубчака (Костянтин Гордієнко, Діти.., 1937, 113); * У порівняннях. Парубки, як молоді дубчаки, пишні й горді — йдуть повз пана й шапки не здіймають (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 255).
ДУБЧАК
Тлумачення слова