ДУАЛІ́СТ, а, чол., філос. Послідовник дуалізму (у 1 знач.). Павлов постійно кар таз анімістів і дуалістів, які вважали психічну діяльність проявом душі, тобто особливої надтілесної субстанції, яка височить над мозком (Наука і життя, 1, 1958, 38).
ДУАЛІСТ
Тлумачення слова