ДЯ́КУВАННЯ, я, сер. Дія за значенням дякувати. Яке частування, таке й дякування (Українські народні прислів’я та приказки, 1955, 225); Потім почав [весільний староста] весільне дякування (Іван Франко, VIII, 1952, 69).
ДЯКУВА́ННЯ, я, сер., розм., рідко. Дія за значенням дякувати. Іван Маркович.. почав поспішно, з якоюсь тугою і образою в голосі розповідати.. про своє невдале дякування в ковалівській церкві (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 189).