ДЯДЬКІВ, кова, кове. Належний дядькові (у 1, 2 знач.). На дядькові гроші [Оверко] в семінарії вчився (Юрій Яновський, II, 1958, 192);
// Прикм. до дядько 1, 2. З лавки, угледівши мене, підвелась здоровенна постать дядькова (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 461); Дядькова звістка вже вносила певні корективи, проте схема лишалась та сама (Андрій Головко, II, 1957, 487).
ДЯДЬКІВ
Тлумачення слова