ДЯ́ДЕЧКО, а, чол. Пестл. до дядько 1, 2. В Удільнім відомстві, пригадую, служив Андріїв дядечко (Максим Рильський, Поеми, 1957, 220); — Що ж це сталося, дядечку? — з тривогою вчепилася [Надія] за дядька, шукаючи в його очах відповідь про головне, про батька (Яків Баш, Надія, 1960, 188); — Попали [Параска з бабою] якогось чоловіка з дороги. Іди, дядечку, увести у закон дитину (Панас Мирний, IV, 1955, 67).
ДЯДЕЧКО
Тлумачення слова