ДІ́ЖКА, и, жін.
1. Велика дерев’яна або металева циліндрична посудина з плоским дном. Треба було.. нашаткувать другу діжку капусти (Нечуй-Левицький, II, 1956, 182); Ганна Петрівна присунула до дверей у чулан діжку з водою (Остап Вишня, Весна.., 1949, 15); * У порівняннях. Верби старі, давні, товсті, як діжки (Нечуй-Левицький, II, 1956, 159).
2. рідко. Те саме, що діжа 1. — Цс. — писнула слабо Сусанна, ..і всім м’яким тілом, як тістом, що вилізло з діжки, навалилася на подушку (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 369).