ДІВИ́ЗНА, и, жін., заст. Придане. — Вся її дівизна, книжки, папери — все порозкидано (Степан Васильченко, II, 1959, 109); * У порівняннях. Розкладу, розвішаю свої згадки, як молода дівизну, розстелятиму, до місяця розглядатиму (Степан Васильченко, II, 1959, 265).
ДІВИЗНА
Тлумачення слова