ДІТВА́К, а, чол., розм. Те саме, що дитина 1. Одним словом, були ми.. приятелями, наскільки се слово можна приложити до таких дітваків, якими були ми тоді (Іван Франко, I, 1955, 191); Якимиха ще була дітваком, як вона [Іваниха] віддавалася (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 54); Ми виходимо з літака, — з усіх хат щодуху стрімголов летять до нас дітваки, а за ними поспішають жінки (Юрій Смолич, Після війни, 1947, 94).
ДІТВАК
Тлумачення слова