ДІТОНЬКИ

ДІ́ТОНЬКИ́, ньок, мн. (рідко одн. дітонька, и, жін.). Пестл. до діти 1 1, 2 і дитина 1, 2. Ой повій же, вітре, з мої [моєї] сторононьки Та скажи, що роблять дрібнії дітоньки! (Народна лірика, 1956, 109); [Мати:] Ну, жніте ж, дітоньки, а я піду, зварю вам киселиці на полудень (Леся Українка, III, 1952, 236).