ДІТЛАШНЯ́, і, жін., збірн., розм. Те саме, що діти 1 1, 2. На майдані, де раніше дітлашня купалася в поросі, я з дівчатами розвела квітник (Оксана Іваненко, Великі очі, 1956, 83); Осман слухав [дівчину].. і наче бачив, як виганяли з саклі бідну родину, як забирали останню козу, годувальницю напівголої дітлашні (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 354).
ДІТЛАШНЯ
Тлумачення слова