ДІМО́ЧОК, чка, чол. Зменш.-пестл. до дімок. Навкруги дімочки гарні, чистенькі, наче.. куплені в крамниці дитячих іграшок (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 272); У Каленика Романовича фруктових дерев не було перед дімочком (Іван Сенченко, На Батиєвій горі, 1960, 26).
ДІМОЧОК
Тлумачення слова