ДІЛЬБА́, и, жін., розм. Те саме, що ділення 1; розподіл. Війна, викликана боротьбою між капіталістами з-за дільби їх грабіжницької здобичі, привела до нечуваної розрухи (Ленін, 26, 1951, 372); Не мила була мені ця дільба в рідній хаті (Петро Козланюк, Сонце.., 1957, 59).
ДІЛЬБА
Тлумачення слова