ДІ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ділити. Запалай, мій вогнику крилатий,.. Як.. серця жар багатий, У житті не ділений ні з ким (Андрій Малишко, II, 1956, 306);
// у знач. ім. ділене, ного, сер. Число, яке ділять, узяте для ділення. Якщо ділене й дільник помножити (або поділити) на те саме число, то частка не зміниться (Кисельов, Алгебра, 1, 1956, 13).
ДІЛЕНИЙ
Тлумачення слова