ДІЙВО

ДІ́ЙВО, а, сер., розм., заст.

1. Надій. Корова добра на дійво (Словник Грінченка).

2. Молоко. Видоївши корову, Мотря занесла дійво до хати (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 58).