ДІЄСЛОВО

ДІЄСЛО́ВО, а, сер. Частина мови, яка означає поняття дії або стану як процесу і має такі основні граматичні категорії: часу, виду, способу, стану, особи, числа. Неособові форми дієслова — дієслівні утворення, позбавлені форм особи: дієприкметник, дієприслівник та інфінітив (Словник лінгвістичних термінів, 1957, 102).
♦ Безособове дієслово — дієслово, що називає дію або стан, які не можуть бути пов’язані з будь-якою особою чи предметом; Допоміжне дієслово див. допоміжний.