ДІЄСЛІВНИЙ

ДІЄСЛІ́ВНИЙ, а, е. Прикм. до дієслово. В його [Т. Шевченка] творах.. найширше представлена дієслівна синоніміка, вужче — іменникова (Курс історії української літературної мови, I, 1958, 224).
♦ Дієслівна рима — рима, яка створюється дієсловами. Дуже поширена в поезії рима, що створюється з співзвучності закінчень дієслів, так звана дієслівна рима (Деякі питання поетичної майстерності, 1956, 109); Дієслівний складений присудок — присудок, складений з неозначеної форми дієслова і допоміжного дієслова у відмінюваній формі. В залежності від характеру призв’язкової частини розрізняють іменний і дієслівний складений присудок (Словник лінгвістичних термінів, 1957, 140).