ДІГТЯ́РНИЙ, а, е. Прикм. до дьоготь. — Онде, біля дігтярної лавки стоїть [вартовий] (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 17); Не та пішла тепер молодь.. Важко було уявити собі будь-кого з них під хатою Вутаньки.. з дігтярним квачем у руці (Олесь Гончар, I, 1954, 510);
// Вигот. з дьогтю; який має домішки дьогтю. — Це краще за мед, — сказала жартома тьотя Клава. — Це дігтярна мазь (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 220).
ДІГТЯРНИЙ
Тлумачення слова