ДІДИ́ЗНИЙ, а, е, заст.
1. Успадкований від дідів, предків: родовий.
2. Дуже старий; старезний. Розступилась земля, і з глибокої ями, як з води, вирнув дідизний старець (Олекса Стороженко, I, 1957, 343).
ДІДИ́ЗНИЙ, а, е, заст.
1. Успадкований від дідів, предків: родовий.
2. Дуже старий; старезний. Розступилась земля, і з глибокої ями, як з води, вирнув дідизний старець (Олекса Стороженко, I, 1957, 343).