ДІБРОВА, и, жін. Листяний ліс на родючих ґрунтах, у якому переважає дуб. Пішов шелест по діброві, Шепчуть густі лози (Тарас Шевченко, I, 1951, 6); Діброви відзначаються різноманітністю породного і видового складу (Лісівництво і полезахисне лісорозведення, 1956, 14); * У порівняннях. Шум гув у її голові: то шумів, як вітер між соснами, то шелестів, як зелена діброва (Нечуй-Левицький, II, 1956, 98).
ДІБРОВА
Тлумачення слова