ДЕЗОРІЄНТО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до дезорієнтувати. Та частина літературної молоді, яка ще мало знав життя, була дезорієнтована, збита з правильного шляху (Вітчизна, 8, 1958, 119); Стріпнувсь десь на сідалі півень, дезорієнтований в часі качками, й закукурікав (Андрій Головко, I, 1957, 457).
ДЕЗОРІЄНТОВАНИЙ
Тлумачення слова