ДЕТОНУВАТИ 1, ує, недок. і док. Піддаватися детонації (див. детонація 1). Під час випробування моторів з підвищеним тиском виявилось, що для цих моторів потрібний новий бензин, який би не детонував (Сябряй, Нафта і її властивості.., 1951, 18); * Образно. Б’ють гармати і детонують всі кінці землі (Павло Тичина, I, 1957, 123).
ДЕТОНУВАТИ 2, ую, уєш, недок. і док. Відхилятися від правильного тону в музиці, співі; фальшивити. Він був середній музикант. Часто детонував (Станіславський, Моє життя в мистецтві, 1955, 27).