ДЕСПОТИ́ЗМ, у, чол. Необмежена влада; сваволя. Принциповий і послідовний ворог самодержавного деспотизму, Радіщев прокладав шлях декабристам (Вісник АН УРСР, 9, 1949, 53);
// Грубе підкорення однієї людини волі іншої. Горда, розумна й завзятуща, .. Марта зовсім не була зугарна по своїй вдачі кориться деспотизмові чоловіка (Нечуй-Левицький, I, 1956, 386).
ДЕСПОТИЗМ
Тлумачення слова