ДЕСЯ́ТОК, тка, чол.
1. Одиниця рахунку однакових або однотипних предметів, явищ і т. ін., що дорівнює десяти; десять. Кінні дружини і полки.. складалися з окремих одиниць — десятків, сотень (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 367); Найбільш запиленим повітря буває влітку і восени, коли в одному кубічному сантиметрі повітря кількість пилинок.. може досягти кількох десятків тисяч (Методика викладання анатомії.., 1955, 122).
2. тільки мн. Назва передостанньої цифри багатозначного числа.
3. тільки мн. Велика кількість кого-, чого-небудь. Десятки наших колгоспників мають власні легкові автомашини і мотоцикли (Радянська Україна, 19.IX 1961, 2); Майнули в повітрі десятки крил — і голубина зграя знялася в блакить (Олесь Донченко, I, 1956, 55).
♦ Не [з] полохливого (лякливого і т. ін.) десятка — про сміливу людину. — Та ні, хлопець не полохливого десятка. А що поранило його, це ж не його провина (Андрій Головко, II, 1957, 579).