ДЕ́РЖАЛЬЦЕ, я, сер. Зменш. до держално. Людина тримала в руках зо два десятки ножів, довгих і гострих, з держальцями срібної інкрустації (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 150);
// Предмет, яким беруть, тримають що-небудь. Із дроту держальце скрутить він умудрився. Туди яєчко примостив, Недогарок в куточку засвітив І над вогнем давай яйце вертіти (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 135).
ДЕРЖАЛЬЦЕ
Тлумачення слова