ДЕРНУТИ

ДЕРНУТИ, ну, неш, док.

1. Однокр. до дерти і драти І. Схвильований [Сашко], папірець дернув на цигарку й тютюну насипав (Андрій Головко, I, 1957, 152).

2. Те саме, що дряпнути 1. Василя наче хто лапою по душі дернув (Панас Мирний, IV, 1955, 154).