ДЕРЕВ’ЯНКА, и, жін., розм. Вигот. з дерева предмет. Василь водив ложкою-дерев’янкою по дну [бляшанки], черпаючи по картоплинці (Іван Чендей, Вітер.., 1958, 188);
// Штучна дерев’яна нога; протез. Мов молодик, він схопився з ліжка, і застукав.. о підлогу своєю дерев’янкою (Іван Франко, I, 1955, 290); І ось зараз батько сидить у хаті, тільки замість ноги в нього — дерев’янка, і ходити без милиць він зовсім не може (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 162).
ДЕРЕВ’ЯНКА
Тлумачення слова