ДЕРЕВ’ЯНІТИ, ію, ієш, недок.
1. Ставати твердим, як дерево. В дорослих клітинах у багатьох рослин змінюється і хімічний склад оболонки, а саме: вона може дерев’яніти, корковіти, ослизнюватись.., просочуватись кремнеземом та ін. (Практикум з анатомії рослин, 1955, 9).
2. перен. Втрачати чутливість; терпнути, німіти. У Марка підгиналися ноги. Дерев’яніли руки. Цілу ніч простояв він біля штурвала, не маючи жодної хвилини відпочинку (Микола Трублаїні, II, 1955, 447).