ДЕПО́, невідм., сер.
1. Транспортне виробниче підприємство, яке забезпечує експлуатацію, періодичний ремонт, утримування та обслуговування рухомого складу (локомотивів, вагонів і т. ін.). Недалеко від клубу депо, там ремонтують паровози (Олександр Копиленко, Сонячний ранок, 1951, 112); В депо завертає трамвай (Ігор Муратов, Ідуть.., 1951, 17).
▲ Пожежне депо — приміщення для пожежних машин.
2. заст. Склад для зберігання чого-небудь. Колеса, бендюги і кари 1 самії церковні мари В депо пушкарськеє тягли (Іван Котляревський, I, 1952, 189); Мендель Гарткопф — підприємець — і законтрактувався довозити будівельне дерево до військового депо (Іван Франко, VII, 1952, 383).