ДЕНЕРВУВА́ТИ, ую, уєш, недок., перех., зах. Нервувати. Грошей не було, студінь і брак хати так мене денервували, що я не міг писати (Василь Стефаник, III, 1954, 246); — Я згадав її [матері] старість і не хотів її денервувати (Ольга Кобилянська, III, 1956, 288).
ДЕНЕРВУВАТИ
Тлумачення слова