ДЕНАЦІОНАЛІЗА́ЦІЯ, ї, жін.
1. Втрата національних особливостей (мови, культури і т. ін.). Нестерпний економічний і політичний гніт посилювався політикою насильної асиміляції, денаціоналізації українського народу, яку здійснював цісарський уряд і польська шляхта з метою збереження вічного панування на цих землях (Матеріали з історії української журналістики, 1959, 15).
2. Повернення державою націоналізованого майна попереднім власникам.