ДЕМОРАЛІЗО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до деморалізувати. Через таке ставлення [тілесні покарання попів] нижче духовенство було часто деморалізоване (Іван Франко, XVI, 1955, 142); Деморалізована останніми подіями, нарада мовчала (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 251);
// у знач. прикм. Здавалося, що полковник використає нагоду і розгромить деморалізовану ватагу (Іван Ле, Наливайко, 1957, 59).
ДЕМОРАЛІЗОВАНИЙ
Тлумачення слова