ДЕЛІКАТНІСТЬ

ДЕЛІКА́ТНІСТЬ, ності, жін. Абстр. ім. до делікатний 1—3. Якась дурна делікатність причепиться часом і не можеш одмовитися зробити те, що не по душі (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 152); — Я оцінив його делікатність. Що не говори, людина тактовна, вміє сказати слово, доторкуються до живої рани обережно (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 118); Його вид і очі стали ніби делікатніші й ідеальніші, надавали йому делікатності й граціозності (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 120); В делікатності руки, в шанобливому уклоні йому позаздрив би не один закоханий мужчина (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 74); Делікатність справи вимагала посередництва (Яків Качура, II, 1958, 450).